| ФОТОПОДОРОЖІ |
[Dec. 31st, 2009|02:43 pm] |
УКРАЇНА
СИРІЯ Алеппо | Дамаск
| Хама
| Пальмира | Дамаск-2
 |
ЛІВАН
Бейрут
 | Баальбек
 | Сайда, Тір
| Джунія | Біблос
 |
ЙОРДАНІЯ
МОНГОЛІЯ, БУРЯТІЯ, БАЙКАЛ
ТУРЕЧЧИНА
ЛИТВА
...початок
 | Клайпеда, Куршська коса
 | Тракай
 | Вільнюс
 |
|
|
|
| 30 червня - 68 річниця проголошення Акту відновлення Української державности |
[Jun. 30th, 2009|11:39 am] |
30 червня 1941 року, скориставшись початком радянсько-німецької війни, у Львові на Національних Зборах з ініціативи ОУН-революційної було проголошено Акт відновлення Української державности та створено уряд – Українське Державне Правління.
Аналогічне проголошення Акту та створення українських адміністрацій відбулося в 187-ти із 200 районів Західної України та в 26-ти районах на Правобережжі і в т. ч. у Житомирі, Кам’янець-Подільському, Дніпропетровську, Криворіжжі, Нікополі, Миколаєві тощо.
За тиждень після проголошення Акту було створено представницький орган громадськості – Раду Сеньйорів, яку пізніше перейменовано на Українську Національну раду і яка відігравала роль передпарламенту Української держави. Її почесним головою став митрополит УГКЦ Андрей Шептицький, а керівництво здійснював Кость Левицький – Президент ЗУНР.
Проголошення Акту здійснено всупереч волі німецької окупаційної влади, яка поставила перед УДП та Проводом ОУН-революційної вимогу його анулювати. За відмову підкоритися були арештовані Степан Бандера, Ярослав Стецько, члени УДП, сотні провідних активістів ОУН.
( Трактуючи цю історичну подію, слід усвідомлювати: ) |
|
|
| Anadolu Kavağı і фортеця Йорос |
[Jun. 25th, 2009|11:51 am] |
 
Anadolu Kavağı (Анатолійський Тополь) – невеликий присілок, що розташований в Азійській частині на північ від Стамбулу у місці, де Босфор майже з’єднується з Чорним морем.
Поселення знамените перед усім залишками генуезької фортеці Йорос, рибними ресторанами на березі Босфору, а також чудовими краєвидами, що відкриваються із замкової гори.
Але нам, двом українцям і двом москвичам, що прилетіли до Стамбула на концерт Depeche Mode, Anadolu Kavağı запам'яталися не стільки фортецею, скільки пригодами, які з нами тут трапилися: ми несподівано опинилися фактично у турецькому полоні на військово-морській базі. А ще нам вдалося скупатися у Чорному морі ( у Туреччині це справжня проблема).
( Про поселення, генуезьку фортецю та наші пригоди на військово-морській базі ) |
|
|
| Istanbul, Rumeli Hisarı |
[Jun. 25th, 2009|08:31 am] |
У найвужчому місці Босфору, перед другим босфорським мостом, підносяться башти фортеці Румелі-хисари (Rumeli Hisarı, Європейська фортеця). Замок побудував в 1452 році юний султан Мехмед II (майбутній Завойовник), готуючись до штурму Константинополя. Завдання його полягало в тому, щоб остаточно відрізувати місто від Чорного моря, звідки обложеним привозили хліб (фортеця Aнадолу-Хисары — Азіатську — звів на протилежному березі прадід Завойовника, Баязід Блискавичний).
( Дивитися далі ) |
|
|
| Istanbul. Anadolu Hisari |
[Jun. 24th, 2009|02:41 pm] |
Фортеця Анадолу-хисари (Anadolu Hisarı, тобто «Азіатська», або «Анатолійська)) — перше із укріплень, побудованих турками на Босфорі (її звів в 1390 році султан Баязід Блискучий, який безуспішно намагався взяти Константинополь).
Анатолійська фортеця була зведена як пункт спостереження, її висота складає 25 метрів.
Пізніше фортеця була укріплена Султаном Мехмедом II, правнуком Баязіда.
Мехмед Завойовник, відновивши цю фортецю, поставив навпроти ще значнішу споруду — Румелі-хисари, про яку розповім у наступному пості.
Після падіння Константинополя фортеця використовувалося як в'язниця.
( Продовження )
|
|
|
| Istanbul. Палаци Босфору |
[Jun. 23rd, 2009|09:06 am] |
Обидва береги Босфору – це царство розкішних палаців, дерев’яних вілл та древніх фортець. Саме про палаци на узбережжі Босфору я розповім сьогодні.
Найрозкішнішим з них є Долмабахче Dolmabahçe Sarayı) - найбільша з імператорських резиденцій на Босфорі. Назва його означає «заповнений сад»: раніше на цьому місці була затока, яку багато років засипали, — «заповнювали», — перш ніж розбити тут палацові сади. Десь тут Мехмед Завойовник витягнув з води свої кораблі, щоб в обхід візантійського ланцюга перетягнути їх до Золотого Рогу.
( Багато палаців ) |
|
|
| Я повернувся! |
[Jun. 22nd, 2009|10:38 am] |
Вчора повернувся з більш ніж тритижневої мандрівки рідною Україною, під час якої подивився більш ніж 110 міст, містечок і сіл Західної України, та, навіть, трошки Південної.
Це була найбільш насичена моя подорож і, напевне, залишила найяскравіші враження. А по-іншому і не могло бути, бо наша країна – найкраща у світі!
Звичайно, обов’язково про все розповім по-порядку. Але не зараз, бо на черзі ще багато розповідей про Стамбул. Але, про деякі основні моменти напишу тут.
1. Черговий раз переконався, що найкраще місто в Україні – це ЧЕРНІВЦІ. І точка. Останній місяць мав можливість порівняти їх і зі Львовом, і Кам’янцем, і з Франківськом і іншими містами. Нічого краще Чернівців немає! Звичайно, це ніколи не зрозуміє той, хто там ні разу не був і не поглинався у місто з головою.
2. Немає кращого відпочинку, ніж у долині гірської річки, оточеної з усіх сторін гірськими хребтами. У місці, не найсвіжіше в Україні повітря, де не беруть мобільні оператори. Це місце – село Виженка в Буковинських Карпатах.
3. Немає кращого способу подорожі, ніж на власній автівці. І найкраща автівка – це Dacia Solenza. Сумніваюсь, що ще якась легковушка витримала б таку подорож. А моя Dacia дісталася навіть місць, які вважаються «жопою» Буковинських Карпат, дорогами, які не об означені на мапі, і сілами, які не мають транспортного сполучення з зовнішнім світом. Хоча було це не легко (відбитий глушитель, пробите колесо та вбиті задні амортизатори), але 6000 км по жахливим дорогам (або бездоріжжю) пройдено. Найстрашнішим і найскладнішим було подолання перевалу Джоголь та кількаразове перетинання річки Яловичора.
4. Моя нова любов – місто БЕРЕЖАНИ. В нього я насправді закохався не по-дитячому. На огляд цього маленького міста на Тернопіллі ми разом з ![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif) nick_collвитратили 6 годин! це стільки там цікавого! Не дарма я 2 роки мріяв туди потрапити. Не подумайте, що я розлюбив Кам’янець, чи Чортків, чи Бучач. Ні, я так само їх обожнюю. Просто до цього переліку додалися ще й Бережани.
5. Під час мандрівки кожного дня мені зустрічалася велика кількість цікавих людей, від яких я почув багато історій і легенд про Буковинський край. Ще пробав багато краєзнавчої літератури про Буковину і не тільки про неї. Найцікавіше – австрійський путівник Буковиною 1900 року із безліччю старих світлим міс і сіл краю.
6. А ще багато матеріалу про дерев’яні церкви чекає на Олену Крушинську. Церков дня неї (а заодно і для себе) назнімав кілька десятків. Відчуваю ту кількість роботи, яка не неї чекає :)
( Декілька фото з мандрівки ) |
|
|
| В ОСТАННІЙ РАЗ ЗАПРОШУЮ!!!!! :) |
[May. 25th, 2009|01:31 pm] |
Шановне товариство!
Шукаю попутчиків до Хотина (Кам'янця-Подільського) на моєму власному автомобілі.
Виізд з Дніпропетровська: 28 травня о 5.00.
Приїзд до Хотина (з зупинкою в Кам'янці і оглядом міста) - увечорі 28 травня.
Візьму по вартості поїзда!
Подальший маршрут:
29 травня: Хотин-Рухотин-Клишківці-Топорівці-Рідківці-Магала-Бояни-Чернівці
30 травня: Чернівці
31 травня: поїздка на фестиваль "Полонинська варта" в Путилу.
Далі планів дуже багато. Хто зацікавався - будь ласка, у лічку! :)
Повернення до Дніпра - орієнтовно 11 червня.
P/S/: З завтрішнього дня в інтернеті, напевне, мене вже не буде. Якщо що, телефонуйте 8 068 854 60 62 |
|
|
| Кам'янець-Хотин-Чернівці-Путила і далі |
[May. 22nd, 2009|10:50 am] |
Шановне товариство!
Шукаю попутчиків до Хотина (Кам'янця-Подільського) на моєму власному автомобілі.
Виізд з Дніпропетровська: 28 травня о 5.00.
Приїзд до Хотина (з зупинкою в Кам'янці і оглядом міста) - увечорі 28 травня.
Візьму по вартості поїзда!
Подальший маршрут:
29 травня: Хотин-Рухотин-Клишківці-Топорівці-Рідківці-Магала-Бояни-Чернівці
30 травня: Чернівці
31 травня: поїздка на фестиваль "Полонинська варта" в Путилу.
Далі планів дуже багато. Хто зацікавався - будь ласка, у лічку! :)
Повернення до Дніпра - орієнтовно 11 червня.
|
|
|
| Фотопрогулянка Босфором |
[May. 22nd, 2009|09:27 am] |
Тут зібрані світлини з подорожі паромом по Босфору.
Визначним пам’яткам Босфору і Прибосфор’я: палацам, дерев’яним віллам та фортецям будуть присвячені окремі сторінки.
Босфор — душа Стамбулу, він розділяє світи і зв'язує південь і північ. Звивиста протока завдовжки близько 33 кілометрів сполучає Чорне море з Мармуровим і відокремлює Європу від Азії.
( Багато фото ) |
|
|
| Beyoğlu, Galatasaray |
[May. 21st, 2009|04:03 pm] |
Бейоглу (Beyoğlu) — район на північному березі Золотого Рогу, нове місто напроти Старого Константинополя. Тут відвіку селилися іноземці і іновірці: генуезькі купці колись заснували на березі затоки колонію Галата (Galata) і добилися у візантійського імператора майже повної екстериторіальності; навіть місцевий губернатор призначався з Генуї. Символ незалежності італійської колонії — сувора Галатськая башта — до цих пір височіє над Золотим Рогом.
( Читати і дивитися далі ) |
|
|
| Suleymanie |
[May. 21st, 2009|08:27 am] |
Мечеть Сулейманіє (Süleymaniye Camii, 1550-1557) стоїть на горбі над Золотим Рогом (і, говорять, з року в рік потрохисповзає в затоку). Це, без сумніву, найкрасивіша мечеть Стамбулу, шедевр архітектора Синана. Синан, що скромно називав будівлю «роботою підмайстра», особливо був стурбований красою і гармонійністю її силуету. Тому кращий вигляд на мечеть не поблизу, а знизу — із Золотого Рогу або з Галати.
Чотири мінарети мають символічний сенс: Сулейман Прекрасний був четвертим султаном Османа, що правив в Константинополі. І десятим султаном династії, про що нагадують десять балкончиків на мінаретах.
( Читати і дивитися далі ) |
|
|
| Gülhane-Sirkeci-Eminönü |
[May. 20th, 2009|12:33 pm] |
У Святої Софії трамвайні колії різко повертають вліво і спускаються вниз по вулиці Алемдар (Alemdar Caddesi) уздовж стіни парка Гюльхане (Gülhane Parkı), продовження першого двору Топкапи.
Прямо в стіну біля зупинки трамвая Gülhane вбудований витончений гранований Павільйон парадів (Alay Köşkü, будівля існує 1817 року). Через заґратовані вікна павільйону султани, залишаючись невидимими, могли милуватися так званими парадами цехів — процесіями різних міських гільдій. A помилуватися було на що: наприклад, в XVII столітті парад капітанів Білого (тобто Середземного) моря продовжувався від світанку до заходу, над процесією несли макети кораблів трохи не у натуральну величину, а ближче до вечора під гуркіт феєрверку перед вікнами павільйону розігрувалися морські битви, що театралізувалися.
( Читати і дивитися далі ) |
|
|
| Beyazit - Laleli |
[May. 20th, 2009|11:53 am] |
Площа Беязит (Beyazit Meydanı) — метушливий і галасливий центр Старого міста: тут чад і гуркіт, тут кінцева зупинка половини міських автобусів і маршрутів, тут відразу зникає туристичний лиск Султанахмету, і чутно б'ється справжнє серце Стамбулу. Серце це — базар: найбільший в світі ринок розташований відразу за площею.
А на високій терасі над вулицею стоїть вражаюча мечеть, побудована в 1506 році султаном Баязидом II і названа на його честь мечеттю Беязит (Beyazit Camii, або просто Beyazidiye). Найкрасивіше в ній — мармуровий двір з колонами з червоного порфіру і зеленого змійовика. Купол мечеті — 17 метрів в діаметрі, а витончені мінарети прикрашені цегляним орнаментом. У будівлі медресе (релігійного училища при мечеті) зараз забавний Музей каліграфії.
( Читати і дивитися далі ) |
|
|
| TOPKAPI palace, Istanbul |
[May. 19th, 2009|05:01 pm] |
Коли турки опанували Константинополем, палац візантійських імператорів знаходився в такому запустінні, що жити там султанові було просто непристойне. Отже Мехмед Завойовник придумав наступне: для свого бурхливого особистого життя він побудував палац (що не зберігся) на третьому горбі міста, а для управління імперією — офіційну резиденцію Топкапи (Topkapı Sarayı — «Палац гарматних воріт») на першому горбі, на самому кінчику півострова.
Протягом зразкових років п'ятдесяти заповіт Завойовника не змішувати гарем і роботу свято дотримувався, але вже його правнук Сулейман Прекрасний не зміг відмовити улюбленій дружині Роксолані в її бажанні пожити хоч трішки в Топкапи. Зрозуміло, що далі так і пішло — поступово дружини, наложниці і євнухи перекочували з третього горба на перший, і колишня офіційна резиденція придбала декілька двозначний характер: помпезні парадні спокої поєднувалися в ній з витонченими і затишними приватними кімнатами. І те і інше, зрозуміло, було щедро полито кров'ю.
( Дуже багато фото ) |
|
|
